Сучасні комп'ютери це далеко не дешеве задоволення. Тому вихід з ладу будь-якого компонента ПК річ неприємна, дорога і майже завжди невчасна. Хороша відеокарта - це важлива складова комп'ютера, хоч ігрового хоч робітника. Несправність картки або неполадки, викликані її некоректною роботою, практично унеможливлюють функціонування комп'ютера.
Поява на екрані кольорових точок, рис і рядків, темний екран при включенні комп'ютера, неможливість встановити потрібний драйвер - ознаки несправності відеокарти. І найчастіше – це відвал графічного процесора чи чіпа пам'яті відеокарти. У цій статті ми розглянемо: що таке відвал чіпа, чому він трапляється, якою є історія появи цієї несправності, причини, що призводять до відвалу чіпа, а також з'ясуємо, що можна зробити при виникненні відвалу і, найголовніше, як його запобігти.
З чого все почалося і що таке відвал чіпа на відеокарті
Для того, щоб розібратися в питанні, нам потрібно зробити невеликий екскурс в історію. Адже саме у відеокарт, які почали випускатися у продаж з нульових років, виникла проблема відвалу чіпа процесора чи пам'яті. Деякі лінійки карток виявилися більш "схильними" до такої несправності. Наприклад, відеокарти Nvidia GeForce серії 8Х00, 2ХХ, 4ХХ та 5ХХ. У нульові роки почався стрімкий розвиток відеокарти як потужної складової комп'ютера. Її будова дозволила утримувати більше компонентів, графічний процесор став складнішим, живлення картки збільшилося. Та й у розмірах та вазі вона виросла, адже вимагала сотень висновків та потужних систем охолодження.
Вся справа в тому, яким чином кріпиться чіп до текстоліту карти. Раніше, у 90-ті роки минулого століття, відеокарт вистачало корпусу DIP (Dual in-line Package). У таких корпусах висновки для кріплення містилися по краях мікросхеми. Наступним кроком були корпуси QFP (Quad Flat Package), де мікросхема мала висновки для кріплення з усіх чотирьох сторін. На пізніших картах цих кріплень мало. Порятунком став корпус BGA (Ball Grid Array – "масив кульок"). На таких корпусах з тильного боку мікросхеми розташовані кульки припаювання, які забезпечують контакт "тіла" карти та мікросхеми. На якийсь час ринку "зайшов" проміжний тип корпусу TSOP (Thin Small-Outline Package). Він був комбінованим. На таких картах для припаювання відеочіпа використовувався корпус BGA, а відеопам'ять обходилася корпусом TSOP. Незабаром кріплення пам'яті також почало користуватися BGA.
Ось тут користувачі та виробники відеокарт і зіткнулися з проблемою відвалу чіпа. Кульки припаювання є менш гнучкими, ніж висновки в корпусах попередніх поколінь. І з ряду причин на них виникають мікротріщини та виділення, що призводять з часом до того, що кулька або кілька кульок втрачають контакт. Які причини? А це проста життєдіяльність сучасного комп'ютера. Насамперед перепад температур. Коли чергуються тривалий час сильне нагрівання з різким охолодженням. Також сприятиме "відвалу" кульок можуть фізичні фактори: тривала вібрація, велика вага карти, неправильний монтаж - демонтаж.
Ось чому там де потрібна безвідмовна чітка робота відеокарти - корпус BGA вважається досить ненадійним.
Боротьба за екологічність та поглиблення проблеми відвалу чіпа
Ситуація ускладнилася, коли світ почав ще активніше впроваджувати у всі сфери життя екологічність як норму. Це торкнулося виробництва побутової та професійної техніки, заснованої на мікросхемах. Виробники чіпів відмовилися від свинцю, який був складовою кульок припаювання. Через це кульки втратили в гнучкості, і стали ще твердішими та чутливішими до подразнень. Адже свинець м'який метал, що забезпечувало більшу гнучкість кульок контактів BGA чипів. Так, вигравши у більшій безпеці для людини та природи у користуванні технікою на безсвинцевих складових, карти на BGA корпусах втратили ще більше надійності.
У світі, де правлять ринкові відносини, не обійшлося без обговорень і "теорій змови" щодо такого рішення. Екологічність справа шляхетна, але багато користувачів та експертів вважають, що таким чином виробники можливо навіть навмисно прискорили "старіння" техніки. Для подальшого придбання споживачем нової. Для прикладу – відеокарти на DIP та QFP корпусах впевнено працювали по п'ять-десять років. Сучасні карти можуть "страждати" на відвал чіпа вже через два-три роки.
Можливість ремонту - кустарні і серйозніші рішення
Уявіть собі кількість відеокарт, що почали виходити з ладу в нульові роки з- за відвалу чіпа. Наші майстри, які славляться знаходженням виходу з будь-якої ситуації, вигадали своєрідний "ремонт" проблеми відвалу через нагрівання карти. Так зване "прожарювання". Це було доступно у звичайній духовці плити або за допомогою будівельного фена. Досить дикий спосіб ремонту, проте він давав результат. Як виявилося, "швидка допомога" дуже тимчасове рішення. Зазвичай, через деякий час, карти після такого "ремонту" знову виходили з ладу.
Більш просунутий спосіб - "ребол" (Reball). Досвідчений майстер може замінити пошкоджені кульки припаювання на нові за допомогою спеціальних трафаретів. Але тут є нюанс. На чіпі кульки припаювання розміщуються в два ряди. Перший відкритий – це ті кульки, які припаюються до друкованої плати. А є ще один ряд кульок, меншого розміру, між чіпом та підкладкою. До речі, саме ці кульки найчастіше "відвалюються". І ось їхній ремонт практично неможливий.
Що найчастіше викликає відвал чіпа на відеокарті?
Розглянемо декілька найпоширеніших завдань, що виконуються комп'ютером, які можуть призвести до відвалу чіпа графічного процесора або відеопам'яті. Почнемо з навантажень, які відчуває відеокарта під час запуску та проходження сучасних ігор. Температура від звичних 20-25 градусів у вимкненому режимі під час запуску ПК збільшується до 35-45 градусів. А під час гри температура на карті досягає 65-85 градусів, залежно від того, яка система охолодження карти та корпусу. Але потім починаються "стрибки". Це коли завантажується рівень, ми заходимо у меню чи інвентар, коли демонструються кат-сцени. Тоді температура відеокарти стрімко знижується, але знову наростає, коли гра відновлюється. Також це відбувається дуже активно, коли ми часто згортаємо - розгортаємо гру для виконання інших завдань на комп'ютері. У цей час відбуваються досить суттєві перепади температур. Таких перепадів за гру буває дуже багато, і все це сприяє тому, що кульки припаювання стають рихлішими і тріскаються.
Останнім часом популярним є майнінг - процес видобутку цифрових активів (криптовалюти) з за допомогою ПК. Майнінг буває як власний – на своєму ПК, так і хмарний – на потужностях спеціальних компаній, які цим займаються через мережу. Обидва варіанти вимагають якісного та потужного комп'ютера. Виникає питання – як майнінг впливає на відеокарту, адже часто комп'ютер працює цілодобово. Навантаження на "залізо" під час майнінгу приблизно однакове, з мінімальними коливаннями. Для кульок припаювання чіпів це набагато кращі умови, ніж стрибки температури та навантаження в іграх. Також для економії електроенергії та зниження температури робочої машини під час майнінгу фахівці часто залучають андервольтинг. Тому можна зробити висновок - майнінг коректніший до зносу відеокарти ніж геймінг. Хоча ідеалізувати його не потрібно – комплектуючі комп'ютера також зношуються, просто можливо не так агресивно.
Чіпи відеопам'яті та проблема "відвалу"
Від відвалу кульок припаювання на відеокартах страждають як чіпи графічного процесора так і відеопам'ять. А ось охолодження пам'яті виробниками приділяється менше уваги, ніж процесору. В основному моніториться спеціальними програмами та охолоджується саме відео процесор. Температура на чіпах відеопам'яті може бути не меншою ніж на всій іншій карті. Більш потужна система охолодження на дорогих картах охоплює і пам'ять, що певною мірою допомагає знизити температуру на чіпі.
Наші поради: як зменшити ризик відвалу чіпів відеокарти
Відвал чіпа графічного процесора або відеопам'яті річ досить непередбачувана і дуже технічна. І все ж таки користувач може зменшити ризик виникнення цієї поломки, здійснюючи регулярно не складні, але дієві процедури. Насамперед почнемо з регулярного візуального огляду на предмет запилення корпусу, вентиляторів та самої відеокарти. За правило потрібно взяти стежити за пиловими фільтрами. Також потрібно звернути увагу на правильне фізичне розміщення картки в роз'ємі - чи достатній контакт, чи немає перекосу, чи картка не надто вібрує під час роботи. Тут варто згадати про коректне встановлення карти, без надмірного натискання. Існують спеціальні підставки під відеокарти, які допоможуть уникнути зайвого перекосу або провисання картки під власною вагою. Найкраще мати корпус з кількома вентиляторами – це частково убезпечить від надмірної зміни температури на карті під час відтворення ігор. Також вже в програмному режимі (наприклад, через програму MSI Afterburner) можна вручну налаштувати роботу вентиляторів карти. Ну і не слід забувати про андервольтінг. Він дозволить зменшити струм для живлення картки і відчутно знизить на ній температуру.
Висновки
Отже, відвал чіпа це серйозна проблема у низці досить сильних відеокарт. Звичайно, це дуже залежить від індивідуального використання, але якщо ми маємо максимальну інформацію з питання, виконуватимемо певні рекомендації – наша карта буде у більшій безпеці. Починаючи з вибору відеокарти - варто звертати увагу на статистику, наскільки та чи інша модель схильна до "відвалу" чіпа. Звертати увагу на систему охолодження, окрім графічного процесора пам'ятати про вразливість чіпа відеопам'яті та цікавитись, наскільки він захищений. Коректно поводитися з картою, стежити за її правильним положенням, не провисанням, не допускати запилення. Використовувати корпус з декількома вентиляторами на вдув та на видування, спеціальні тримачі для відеокарт. Ці нехитрі дії допоможуть істотно зменшити ризик зіткнутися з проблемою на вашому домашньому або робочому комп'ютері.
Написати коментар